1) Для немовляти першу вишиту сорочку вишивали на тканині, яка оброблялася свічками взятими при хрещенні дитини. Вважалося, що дитину захищають від бід, негараздів і нечисті, таким чином. Також, в деяких регіонах, на цих сорочках вишивали в непомітному місці червоний хрест.
2) Коли починався посівний сезон, в українців були приховані спеціально вишиті для цього сорочки. Одягалися всі в таку сорочку і влаштовували цілу виставу, просили у землі врожаю, співали, водили хороводи.
3) Є ще й такий звичай: молода наречена повинна була подарувати нареченому і його батькам по вишиванці. Сорочку для майбутньої свекрухи обов'язково перед тим як її вишивати потрібно було вимочити в дуже солоній воді, щоб уникнути бід і сліз в майбутній сім'ї.
4) Наші предки вважали, що сорочка яка прилягає до тіла - це провідник магічної сили, яка оберігає свого власника від усього поганого. У зв'язку з цим було і багато прикмет і забобонів. Сорочки для жінки пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її, не народжене дитя.
5) Величезне значення надавалося і орнаменту на вишитих сорочках. Не можна було переймати малюнок, наприклад, у подруги або родича, так як це означало, що людина як би «забирає» або «повторює» чужу долю.